Хрупотіло білим, чисто
Сріблом тіні лили ніч,
Між калинове намисто,
Бісиків раптових, віч.
Сміх дівочий десь шепоче,
Світло стрибне в чорноті,
Серце страшиться та хоче,
Заховатись в муркоті.
У саду гуляють блиски,
Коник інію в траві,
Сюркотить біля колиски,
Синьоокій мураві.
Світ затишено вмостився,
На колінах у теплі,
Лиш той бісик не спинився,
У безсонній голові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2024
автор: Валерій Лазор