В кожної епохи своя назва,
Є епоха Світла, Темноти...
І не одного, можливо, вразило, -
Ми жили в епоху бідноти.
Закінчилась бідності епоха
І прийшла епоха крадіїв.
Не було так за царя Гороха,
Коли красти ще ніхто не смів.
Сталось це за нашої епохи,
Стало крадіїв, як тарганів.
І нічого, що там того Бога,
Не бояться зграї крадіїв.
Це для них закінчилась епоха
Бідності і совісті якраз.
Цар Горох не був, напевно, лохом
І не допускав того, що в нас.
Ну, а в нас не цар, і слава Богу,
Та царя не має в голові
В того, хто в сьогоднішню епоху
Із собою крадіїв привів.
Бачать і поки що терплять люди,
Скільки ще терпітимуть бедлам?!
"Аз воздам" - не дінеться нікуди,
Кожному воздасться по ділам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2024
автор: Рунельо Вахейко