Пишіть, друзі мої,
Якщо пишеться,
Може щось по нас
Тай залишиться.
Прочитає хто
Думу давнюю,
Пригадає мо
Днину славную.
Днину славную,
Чи не славную,
Як вже вийде там,
Що судилось нам.
Складуть літопис
Із віршів отих
І судитимуть
Нас усіх по них.
Нас судитимуть
Судом праведним
Нема місця тут
Людям завидним.
Дав Бог кожному
Крихту талану
І дорогу дав,
Різну - не одну.
Та дороги всі
В одну сходяться
Між поетами
Так вже водиться,
Бо торуєм шлях,
Щоб почули нас,
Як сьогодні ні,
То в прийдешні дні.
Слово праведне
Проросте зерном,
А пусте простим
Зійде бур’яном
Його виполять,
Не жаліючи,
Тому думаймо,
Слова сіючи,
Щоби нива та
Колосилася,
А бур’ян-трава
Не пробилася.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2024
автор: Олекса Терен