*****
Свій рідний край боронимо щосили
Від ворогів, які його заполонили.
Хоробро з ними ми усі б’ємося.
Хай важко, але ми не здаємося.
Ми боремося за свободу, волю
Й за України лиш щасливу долю,
Адже вона – то наша рідна мати
Єдина. Іншої не маєм й мати
Повік не будемо. У нас єдина
Була, є й буде завжди Батьківщина,
Що дана нам із вами всім від Бога.
Ми боремося. Буде перемога,
Яку ми в цій страшній війні здобудем.
Тоді у мирі завжди жити будем.
Тоді розквітне, наче квітка, воля,
А з нею і свобода, й світла доля,
З якими будемо ми всі навіки.
Війни ж не буде в нас уже повіки.
Назавжди ми розлучимося з нею.
Своїм всім серцем, а також душею
Мир світлий будемо ми відчувати
І всім, хто поруч з нами, дарувати,
Аби усі повіки в ньому жи́ли
І більш уже ніколи не тужили
Ніскілечки, ні крихти, ні краплини,
А лиш раділи дуже щохвилини,
Щомиті, протягом життя усього
Свого на цьому світі лиш одного
Так, як і він у всесвіті усьому,
А меж жоднісіньких немає в ньому.
Євген Ковальчук, 07. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2024
автор: Євген Ковальчук