(трохи дурні)
Кіт шукає виходу зі скрути,
роздирає ніч протяжне: нь-н-я-в!
За кварталів п’ять підлюку чути,
шлюбний місяць у котів настав.
Я тулюся дупою до любки.
За котом на вулицю? – Ні-ні!
Йде тепло оселею від грубки
гарно так і затишно мені.
Зорі місяць укрива габою,
десь самотній вітер затремтів…
«Ну, кохана, побіжиш за мною?» –
а вона ні подиху, ні слів.
Заглядівся на дружини груди,
йде напруга ніби на АЕС,
у відмову: «Відчепись, занудо,
дай поспати, нахіба той секс».
Отака ти – березнева скрута.
09.12.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2024
автор: Микола Соболь