Перемучене своє, чи може Наше діло!?

Як  повірити  сьогодні  в  розум  і  людяність,
Де  підхід  людини  лиш  до  власних  своїх  проблем!?
Про  майбутнє,  щось  серце  у  мене  хвилюється...
Ми  егоїстичні  всі  і  кожен  хоче  в  Едем!

Владні  сповнені  пихи  ,  заздрощів  та  лукаві.
Свідчать  про  це:  норми,  зарплати  і  "знаки"  буття...
Вроджена  властивість  людей  -  агресія,  слава.
Хиби  людські:  лінь,  жадоба  й  помста  без  каяття.

...Невдоволеність  життям  -  це  законні  підстави,
Бо  добробут  людей  погіршився.  Ждіть  протести!
Поліцейські-собачки  Павлова...  Душі  тьмаві.
Покусають  нас  охоче.  Почнуться  арешти...

Чую  стогін...  Нас  лихо  впрягає  тяжким  ярмом.
Йде  війна!  Ціни  щемлять!  Хто  ж  захистить  від  нужди?
Знов  одурений  люд  втирає  сльози  рукавом.
Перемучене  своє,  чи  може  Наше  діло!?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2024
автор: Маг Грінчук