Димить пора вечірня листопаду,
Тумани в'ються, меркнуть зорепади.
І листя втомлене лишає гілля,
Додолу сила падає змарніла.
А прохолода у шпарини лізе,
На пару з вітром розгулялась сліпо.
Рятуємся гарячим чаєм вдома,
У затишку зникає денна втома.
І згадуєм про радощі і втрати,
А листопад нам свіжі стелить рядна.
16. 11. 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2024
автор: Світлая (Світлана Пирогова)