[i]Дивитись - не відчувати...
[/i]
Моїми очима знайди обпікаюче сонце,
Моїми словами скажи про віддалену суть.
Дивитись душею - покірно підносити лонце,
Місячну повінь, якою завинно снують...
Спробуй забути моїми тривкими полями.
Серце шукає загублені ртуттю вогні.
Задимлена постать волає живими ролями:
Обрати одну? - Підкоритись осушено-тьмі.
Узрій мою тишу, нечувану ранами пісню,
Побач моє небо, усіяне жилами див...
Не станеш питати: пізнаєш не вигідну - різну,..
Тільки дивись... на безвихідь омріяно-снів...
23.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2024
автор: Сара Ґоллард