Вже років десять як війна

Вже  років  десять  як  війна
Жорстока  і  кровава,
Знов  землю  снігом    покрива  зима
І  знову  сина  мати  виглядає.

І  діти  батька  виглядають,
А  чиясь  мама  чи  сестра
В  окопах  мерзнуть  і  страждають
Та  вірять  що  закінчиться  війна.

Ми  молимось  за  них  щоденно,
Просимо  в  Бога  захисту  для  них,
Ми  знаємо  їх  поіменно
Героїв  наших  мужніх,  дорогих.

Хоч  небо  плаче  снігом  і  дощем
І  ноги  мокнуть  їх  в  болоті,
А  в  серці  за  родиною  є  щем
Й  додому  хочеться  хоч  в  гості.

Та  ворог  хитрий  і  підступний
Немає  в  нього  святості  душі,
Та  і  душа    і  намір  в  нього  чорний
Бо  Україну  знищити  у  нього  на  меті.

Герої  наші  як  броня
Стоять  на  захисті  Вкраїни,
Багато  з  них  віддали  вже  життя
Щоби  щасливо  їхні  рідні  жили.  

Тож  пам*ятаймо  всі  яка    страшна  ціна
Яку  віддали  й  віддають  Герої,
Бо  в  ворога    століттями  є  ціль  одна
Щоб  не  було  землі  Вкраїнської  святої.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2024
автор: lileia