Знову трагедія в громаді,
Родини сльози ллють свої,
За що біда нам, Бога ради,
Жалоба в нашому в селі.
Одна біда не ходить в хату,
Ще горе в грудях так пече,
Пішов у засвіти твій тато,
Що міг підставити плече.
Вдова тепер твоя кохана,
Та діток двоє янголят,
І третє сиротами стануть,
І не покличуть словом:"тат"...
Війна в родин усе забрала,
Хороший батько в цих дітей,
Село ще двох не поховало,
Ти - третій болем для людей.
Але найбільшим для родини,
З ким залишається сім'я,
Новонародженій дитині
Вже не придумаєш ім'я...
Тепер лиш Ангелом ночами
Ти берегтимеш їхні сни,
Нема тепер синочка в мами,
Віддав життя ти для війни...
Віддав себе ти Україні,
За всіх цих діток майбуття,
Доземно кланяюсь родині,
Бо ти пожертвував життям...
Всі односельці пам'ятайте,
Відважних Воїнів своїх,
Тепер вже Небо їхня варта,
Щоб чути ще дитячий сміх.
На жаль, Герої помирають,
Ми не забудемо про них,
А вороги хай наші знають,
За смерть чекає кара всіх.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2024
автор: синяк