У міфології є Небо і Земля - подружжя...
Дозрілі сивим мороком всі далекі небеса
Запліднюють Землю дощем. ...Має таку натуру.
Розроджується вона урожаєм - даром краси...
Земля, наче душ приймає для достатку і добра,
Де ждуть його гори і поля, городи і сади.
...Росте і молодіє ліс! Він наращує прикрас.
У цьому щедрість, мудрість світу і чарівність-води...
Із культом Матері-Землі звичаї пов'язані...
Тож рідну землю жменькою батьки в дорогу брали.
Вражаючи, що вона захистить, а ніж сльозами
Від напасті, від смерті, від зла і живої драми.
Земля,як стіни рідні, захистить і допоможе.
Рятує вона дійсно, коли дихаєш, лиш чисто.
У людства світу є межа - безсмертя України.
Земля по краплі крапля наших днів живе"намисто"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2024
автор: Маг Грінчук