Він думає вона занадто слабка,
Але вона засинає і прокидається без нього!
Він думає – вона занадто слабка,
Але вона навіть живе не для себе, а для нього!
Він досі думає, що вона слабка,
А вона щоразу покупки додому – несе сама
І дітей на плечі…І міцнішає від думки про нього!
Він переймається, бо вона слабка,
А вона б змінила переживання на сталь,
Бо кожен раз, коли її рука шукає тебе -
То знаходить тільки печаль!
Він думає, що вона слабка,
А вона знає, що його життя 50 на 50,
Що сьогодні він є, а завтра, можливо, нема -
Та від цього кохає ще більше, як ніхто і ніяк!
Він думає, що вона слабка,
А в неї дзвін і шум в голові, бо нервова не тяне,
Це, звичайно, не шум з «передка»,
Але…ти досі не затямив?..
Вона у тебе не слабка,
Вона, можливо, навіть сильніша за тебе!
Вона ніколи тобі не казала, та їй не важко взяти зброю,
Одіти берці та піксель, відмовитись бачити небо
Та йти у пекло за тобою!
Вона у тебе не слабка,
Бо живе не одним болем,
Один вона проживає тут,
А інший на полі бою!
Ти досі думаєш, що вона слабка?
Вона чекає на тебе третій рік -
Вона третій рік знає, що «ще трішки»
І, можливо, закінчиться війна…
Але навіть, якщо стане гірше -
У тебе всеодно завжди буде вона,
Бо ти думаєш – вона беззахисна і слабка,
А вона набагато сильніше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2024
автор: Наумова