Я чекаю так Вас із далеких країв,
Коли ранок вкриває туманом
І той внутрішній світ, що душею велів,
Щоб пошвидше загоїти рани.
Вмить прогнати із серця сирени й жахи,
Обігріти любов'ю, як мати,
Подолати весь біль і життєві страхи
І від цього сильнішою стати.
Бо у серці моєму ще стільки тепла
І я знаю, у нім моя сила,
Бо красу я свою у природи взяла,
Тож з'єднаю і буду щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик