Йой, прокинувся, а незнайомка,
Гола, тулиться в спину спросоння.
П’ятки цілять мені у голя́шки,
Хоч вставай, і тягнися до пляшки.
…Ні, я бі́лок не ловлю, та краще,
Про всяк випадок - з горла хильнути.
Може і просвітлішає, вдячний,
Мозок після нежданчика мутного.
Жінка часто тікає доспатися
У дитячу кімнату, бо я:
«Жуж, хроплю, як на правду – брехня», -
Меле вранці мені акробатницею.
А тут…, й пальці, погрітися, …тягнуться
У вогкі і парні рукавички
З крем-тональної м’якоті зичної
До парадності декапусля́ції.
P.S.
…Очі, ранок, на кухні – дружина,
Чую, мостить яєчки каструлею.
А та, поруч – ще більше зіщулена,
Ніж до ночі запрошено-дивної.
13.12.2024р. ( Як і що кому пояснити? )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2024
автор: Юхниця Євген