Отпустите меня любить!
Отпустите меня события!
Полнокровно хочу пожить,
прежде чем протрубят "отплытие".
***
На сіні ніч я провела, ві сні.
Місцями шкіру ніжну поколола.
Допоки іншим про любов співав пісні,
до тебе я частково "прохолола".
Зриваюсь, мчу на "ге" своїм конем,
клітини, зазвичай, всі чорно-білі.
На сіні Він чекатиме мене,
мій мат, на двох ми радісно розділим.
***
Я йшов зігнувшись стежкою вперед.
Розлючені вітри то встріч, то збоку...
Так, стежка обрана була зовсім не мед -
вела в затишне урагану око.
Чи варте те затрачених зусиль?
мені ще невідомо те допоки.
Говорять: гірше урагану - штиль,
життя вбиває неймовірний спокій.
***
Мы подозреваем иногда вперёд.
А иногда, всю память защемляя,
по чём-то реквиемы выдаём
и в косы Вечности события вплетаем.
***
Сермяжья правда, мне пора,
устала я от контрибуций.
Карманных губок сектора,
пусть наконец-то улыбнуться
Я в бесконечности потерь,
себя изрядно растеряла.
Ну вот , в душе опять апрель,
дай Бог удачного начала.
Пусть будет в счастье мне"пора"!
Прими уста для поцелуя,
в тени любовного шатра,
порадуй женщину простую.
***
Боль снежинками сыплется,
стынь разлуки маня.
Дай любовью насытиться,
а потом прогоняй.
***
Обещал уйти и не вернуться,
обещал уйти и... не ушел.
Не успела даже оглянуться,
как вдвоём нам стало хорошо .
***
Іще закличе доленька до танцю,
з-під чубчика грайливо падморгне.
Своєму серцем обраному бранцю,
ти подаруєш щастя неземне.
Для двох вас буде сонечко сіяти,
земного щастя зацвітуть квітки .
І райдужної радості намисто,
вам принесуть в оселю ластівки "Двоє "
"Двоє"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2024
автор: Олександр Холденко