Порожнеча на душі,
Немов від сонця висохлий колодязь,
І вже вночі не віддзеркалюють зірки.
Та з кожним днем все глибшає безодня.
І серце стукає, але ніхто не відкриває,
Немає відгуку від цього адресата.
Лиш тіні щораз більше гомонять,
Та викрадають ягоди з надії сада.
Жевріє десь краплиночка натхнення,
А серце, хоч і стомлене, та не втрачає сил.
І хоч колодязь весь порожній і глибокий,
Та дочекається джерельних вод приплив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2024
автор: Голдар