Духу Святому присвячується
з любов’ю
Чим маю серце іншим
розквітчати?
Пророк Аггей із Вавилону
як повернувсь
в дім
на батьківщину
знову
з вчорашніми полоненими
і рота тут не мав собі закрити
бо було з Неба —
щоб Другий Храм побудувати,
й — Божий пророк! —
почав всім говорити…
Кого прославлю???
Василію з Каппадокії всі —
геть —
Духа Богом не давали
прямо наіменувати!
То ніби й прасували Боже слово,
грозячись: пересваряться
«порозсипаються» —
із різним співом! Й не злим «соло»!
і Церкву захитають!
А він їм — встиг
вже Божу службу дати
а з різних єресей —
в Єдиній і Апостольській
Церкві спаяти…
Що? був мов — засловлений…
в землі
щоб Богом
Духа
не насміливсь
називати…
Раптом же — Дух! свобода!
раптово Дух незловлений!
і я — незловлений!!
В свободі!!
Всім, — хто був зловлений, —
й тим, хто є зловленим,
всім квітка Свята Духа!
всім хто нюхатиме, —
Святого Духа богослов’я!!
в благословленнях!..
Ви — не дали Василію Великому?
То я відв’яжу вас, ви,
моцно дикі!!!
Слава — Духу!! Богу Святому!!!
15.12.2024, свято праотців;
з причастям, — 16.12.2024, свято пророка Аггея;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович