Епохо, жадаєш жертви?
Кривавлять світила ранні.
Живемо, кажуть, уперше
Чи, може, таки востаннє?
Людина ж - з м'якої плоті,
Болючої і хисткої,
Та нині така робота,
що мусить буть надміцною.
Що мусить стати крицЕвою
Супроти зброї проклятої.
Створи нас, Господи, знову -
Стожильними і завзятими.
Створи нас людьми-титанами,
Щоб тіло - як сталь, і нерви,
Аби ніякими "градами"
Не вбити, з життя не стерти.
Сини наші - з тіла-плоті,
Та нині - титани долі,
І жодній вражій мерзоті
Не знищити духу волі.
Палає Європи серце,
Куряться рідні руїни...
Та б'ється на цілий
Всесвіт єдина -
Моя Україна.
#Світлана_Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)