набридла ява чобнутого світу
хай сам жере лайно а я злиняв
ще жодного зустрічного не стрітив
котрий не мріяв би про сто халяв
даєш дарма Тараса руку тягне
а от за що спитати кеби нуль
станцюй кажу з бордюром нижнє танго
станцюю тільки ти не карауль
так брешуть всі і дивляться під ноги
знайти б собі хоч щось а не своє
вважає кожен сам себе убогим
і павутинку навкруги снує
«ану зловися рибко золотая
я сім бажань уже підготував
мені усе мені до біса зграї
хай кожен зловить власну зграю ґав»
чи може я чого не розумію
чи може я з минулого припер
чи може надто високо та мрія
чи мо’ їй час колись а не тепер
плюю на все бреду в свою комору
як у печеру ніби в монастир
замок вчеплю великий ізнадвору
хто не зі мною вибач і прости
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2024
автор: Щєпкін Сергій