Солодким нектарином ранок
стікає з обважнілих хмар,
туман сьогодні на сніданок
і це не кара – Божий дар,
від лісу глицею запахло
і ніжним повівом грибів,
для когось запах надто затхлий,
я ж аромат цей полюбив,
за нотки вічного у вічнім,
малюнок на спітнілім склі,
де сквира множиться магічно
та сіє мжичку по землі.
19.12.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Микола Соболь