Пам'ятаю, він сказав "Адьйос"
і пішов із тою, що себе любила,
бо не обирав ніколи тих,
хто його любив.
Він не вірив їм, і мені не вірив,
Ну я а ще й досі згадую ту мить...
Згадую його і у гущі кави
знов шукаю новий,
довгий лабіринт,
щоб у нім згубитись,
тільки б не забути і не розчинити
того почуття, що прийшло із ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: MAD_muazel