Замріялась… (сонет)

Зима  в  календарі  "блищить",  і  сніг  -  надворі.
На  думці  літо  тепле  і  дзеркальні  бліки.
Мороз  легкий  рипить,  та  сонце  ніби  хворе,
Сховалося  чомусь,  де  відшукати  ліки?

Змерзає  чуле  серце  -  денно  наодинці.
Йому  б  проміння,  море  тихе  з  узбережжям,
Але  сніг  сипле,  й  сивій  холодно  хмаринці.
І  поки  жодної  невидно  в  літо  стежки.

Замріялась...А  навіть  до  весни  далеко.
Немає  білих  крил,  розправити  хоч  плечі.
Пора  б  мені  вже  краще  й  зиму  полюбити,

Бо  чути,  чути  ще  війни  жорстокий  клекіт.
Чи,  може,  прочитать  філософа  Сенеку?
...А  сніг  летить,  летить  крізь  неба  щедре  сито.

13.12.  2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Світлая (Світлана Пирогова)