Пісня Повітрулі

Не  бійся,  страннику,  не  бійся.
Дивись  зі  шляху  лиш  не  збийся.
То  не  вовки,  не  сич,  не  пси  -
Отець  на  різні  голоси
Співає  горам  в  вишині
Свої  зажурливі  пісні.

Спинись  на  ніч.  Вже  сосни  сплять,
І  зорі  в  небі  миготять.
Мандрує  горами  мара,
У  лісі  тріскотить  кора.
Провалля  чорне,  ненаситне
Глядить  і  хоче  ухопити.

Тебе  від  нього  утаю,
Рудим  волоссям  опов’ю,
Повію  запахом  модрини
З  твоєї  рідної  долини,
Де  батько  й  мати  в  хаті  сплять,
Й  вугільця  в  грубі  тріскотять…

В  підхмар’ї  зорь  і  чорноти
В  гірській  колисці  спи  і  ти.
До  ранку  синього,  мов  льон,
Я  зберігатиму  твій  сон.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Емма Конвалiя