Буває так,що хочеться мовчати,
Що хочеться побуть на самоті,
Буває так що хочеться кричати
І просто зникнуть взагалі.
І я не знаю що зі мною,
Веселі очі стали вмить сумні,
А може це пов"язано з зимою?
Хоч знаю я,звичайно ж-ні
А на обличчі посмішка була,
Тепер тихенько крапає сльоза
Гарячу каву п"ю,тремчу я.
І тіло рветься на шматки,
І сміх на вулиці десь чую.
Павук плете свої нитки.
А в голові одне питанная,
Чому все так?
Чому все так?
Знайду колись свої пізнання,
А зараз,тільки-кави смак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102893
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.11.2008
автор: Така_як_є