недаром у заздрості ймення жіноче
на поступ талант і на жереб життя
і світить вона аж горить і не хоче
вважати гарнішим заїжджого я
не всіх це бере бо жіноча натура
в собі має порт в материнські світи
та зрідка трапляється збій і вже здуру
вона одягає ображене ти
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2024
автор: Щєпкін Сергій