Вона засинає у теплих і дужих обіймах -
Спокійно з ним , затишно, слухає дихання такт.
І горнеться ближче до сильного,рідного тіла,
З яким так раптово життя набуло і колір , і смак.
Вона засинає і в снах відпускає все легко-
Наївна й смілива, мрійлива і трохи чудна.
А зранку вдягнувши його чоловічу футболку
На кухні заварить на двох міцну каву вона.
І тішитись буде, сміятись , кусатиме вушко
В обіймах замре, бо вона ж його тільки мала.
І дощ за вікном так гучно проллється і дзвінко,
А ковдра укриє розніжені рідні тілА...
© Marmeladka ✍ Таня А.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2024
автор: marmeladka