Він скрізь...
Хтось каже: не путін, дивіться обличчя,
Воно якесь дивне і геть не годиться.
Ще кажуть, що це просто Ваня - двійник,
А з путіним все, що можливо він зник.
А деж тоді путін?? Лежить в мавзолеї,
Стоїть на трибунах, чи там де олені?
А може він в шахті глибокій в забої,
Чи п'є настОянку іг глоду в запої,
А потім лежить в алкогольної комі,
Чи валить дерева в республіці Комі.
Чи там в СВО з Україною б'ється,
І кров як із бочки з нещасного ллється.
Він скрізь, із шаманом зустрітися хоче,
А той йому мантри на вухо шепоче.
Чи бабок в загонах своїх обіймає,
Від того він теж задоволення має.
На небі орєшніком світом літає,
Могили 200 м своїм сам копає.
Десь в бункер глибокий заліз на Валдаї,
Росія велика, чи в іншому краї.
А як би хотілось, щоб в хор до кобзона,
Попала оця всюдисуща персона.
В. Небайдужий.
Грудень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: Небайдужий