Sir. Th. Wyatt BLAME not my Lute ! for he must sound Мій український переклад
Джерело оригіналу: Luminarium: Anthology of English Literature. Веб-сайт: http://www.luminarium.org
Оригінал:
THE LOVER’S LUTE CANNOT BE BLAMED
THOUGH IT SING OF HIS LADY’S UNKINDNESS.
BLAME not my Lute ! for he must sound
Of this or that as liketh me ;
For lack of wit the Lute is bound
To give such tunes as pleaseth me ;
Though my songs be somewhat strange,
And speak such words as touch thy change,
Blame not my Lute !
My Lute ! alas ! doth not offend,
Though that perforce he must agree
To sound such tunes as I intend,
To sing to them that heareth me ;
Then though my songs be somewhat plain,
And toucheth some that use to feign,
Blame not my Lute !
My Lute and strings may not deny
But as I strike they must obey ;
Break not them then so wrongfully,
But wreak thyself some other way ;
And though the songs which I indite
Do quit thy change with rightful spite,
Blame not my Lute !
Spite asketh spite, and changing change,
And fals;d faith must needs be known ;
The fault so great, the case so strange ;
Of right it must abroad be blown :
Then since that by thine own desart
My songs do tell how true thou art,
Blame not my Lute !
Blame but thyself that hast misdone,
And well deserv;d to have blame ;
Change thou thy way, so evil begone,
And then my Lute shall sound that same ;
But if ’till then my fingers play,
By thy desert their wonted way,
Blame not my Lute !
Farewell ! unknown ; for though thou break
My strings in spite with great disdain,
Yet have I found out for thy sake,
Strings for to string my Lute again :
And if, perchance, this sely rhyme
Do make thee blush, at any time,
Blame not my Lute !
Мій переклад:
Лютню закоханого не слід винуватити,
хоча вона співає про те, що його пані недобра
Ти лютні не вини: так грає
Вона, як я їй грать звелю.
Чуттів і розуму не має,
Лиш волю здійснює мою.
Хоча може, справді, вона дивувати,
Про зраду твою часом розповідати –
Ти лютні не вини!
Даремно шкодиш їй: не вільна
Вона свій наспів обирать.
Мені лише вона покірна,
Хто чує, з тим їй розмовлять.
Хоч досить нехитрі пісні я складаю,
Хоч в них лицемірство чиєсь викриваю –
Ти лютні не вини!
Її струні не відхиляти
Моїх велінь – брехню вражать.
Несправедливо – струни рвати,
Не рвися лютню покарать!
Нехай ти мене розлютити зуміла,
Й картаю в піснях тебе, бо заслужила —
Ти лютні не вини!
На кривду відповідь – теж кривда,
Хай знають про такий обман.
Яка значна твоя провина,
В піснях повім я світу сам.
Якщо ти співця гарно так надихала,
Щоб пісня про вірність твою повідала —
Ти лютні не вини!
Ceбе вини, невірна, краще,
За гріх – і карі наставать.
Як поведешся ти інакше,
І лютні – ніжно заспівать.
Як хочеш невірною ти залишатись,
І лютні до тебе – суворо звертатись.
Ти лютні не вини!
Прощай! Тебе не називаю.
З презирством струни лютні рвеш,
Та ось нові ще приєднаю –
Їх закидів не уникнеш.
Якщо так зробити їх пісня зуміє,
Що зрадниця з сорому почервоніє –
Ти лютні не вини!
Переклад 21.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: Валентина Ржевская