ПОЛОН
Я спрямувала думи в тисячі доріг,
Пересварила всі вітри на світі.
Вони ж таки, знайшли омріяний поріг,
Де сонце і веселка разом світять.
Немає ні журби, ані холодних зим,
В новинах ворогів немає більше.
Тебе до серця притулю, а ти за сим
Мою потішиш душу теплим віршем.
Примножиш втіхи й щастя більше ніж було,
Це нам додасть в розлуці зайві сили.
Тебе сьогодні здатна взяти у полон,
А втім, ти й не здогадуєшся, милий.
Лідія Скрипка
ПЛЕН
Я устремилась в тысячи дорог
И переспорила все ветры на планете.
Нашла я тихий райский уголок,
Где радуга и солнце вместе светят.
Где нет печалей, лютых зим и вьюг,
Где не пугают в новостях врагами,
Где нежность я отдам тебе свою,
А ты меня обрадуешь стихами.
В которых скажешь, как ты мной любим,
Как радость нашу ты приумножаешь.
Сегодня в плен тебя возьму, заставлю быть моим,
Но ты об этом не подозреваешь.
Катерина Синесгерева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2024
автор: на манжетах вишиванки