А ми підемо просто в сни
хтось там залишиться сьогодні
хтось відпочине від війни
між хмарами летять до дому
так важко ноги вже ступають
Перевантажує суглоби
як струни вени надривають
а ми вже там, де летимо до дому
ми не забули нашу землю
Ми пам'ятаємо про долю
Коли скрізь лід вода по шкірі
Коли від кулі пече в шиї
і як в думках йдемо до дому
як обіймаємо родину
но тільки вже на жаль частково
ми летимо пташиним клином
а нас по черзі вибирають
ні в кого не питає дозвіл
от тільки там часу немає
а тільки неосяжний простір
а ми давно одна родина
і разом зробимо ми постріл
нас неможливо захопити
ми разом поки є в нас подих
і як в думках йдемо до дому
як обіймаємо родину
но тільки вже на жаль частково
ми летимо пташиним клином
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2024
автор: Андрій Листопад