В чужому місті і в чужому домі,
Відчужено... поволі, крадькома.
Минають весни, наче незнайомі,
І знову йде чужа мені зима.
Вселенську тугу осінь заколише,
В чужому непривітному вікні.
А я мовчу... дотримуюся тиші,
Тому ніхто й не зраджує мені.
А що казати? що кому казати?
Надія розгубила всі слова,
Душа без слів навчилася кричати,
Почує лиш завія снігова.
Як вітер завивати перестане,
Загладить снігом всі мої жалі,
Я вірю в сонце! я чекаю ранок,
І рік новий на небі й на землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2024
автор: majra