Лаштується туманний місяць у похід.
Хмарини плутають рух траєкторій,
В сузір'я просяться сяйливі зорі,
Комети-факели розважать небозвід.
Індиго-ніч, володарка магічних карт,
Тасує, кидає зірки-карати,
В майбутнє світу ласа заглядати,
Відкрила книгу заклинань - ввійшла в азарт.
Найперший півень гучно проклював імлу -
Чорнильну кляксу мороку розлито.
Мовчить, розсердилась несамовито,
У росах обважнілих врізала полу -
Поблід мандрі́вник, обернувшись в омелу,
До вечора заклятий, срібний злиток.
23.12.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2024
автор: Lana P.