naturalia non sunt turpia

 

серцям  промерзлим  не  гриміти  в  такт
свинцеви  душам  не  злетіти  в  небо
цей  погляд  наче  палеоконтакт
то  плач  то  сміх  проймають  струмом  ребра_
<
здобутий  діамант  звитяг  побляк
забутий  першогріх  спокути  прагне
хто  і  навіщо  жив,  коли  і  як
криві  хрести  шикуються  в  фаланги_
<
кривавий  розіграш_  останній  козир  в  грі
краш-тести  глузду  в  шелесті  ілюзій
і  нудно  стало  мілітарній  музі
в  прозрінням  дефлорованій    корі_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2024
автор: Ки Ба 1