На небі зійшла вже вечірня зоря,
Десь там в Вифлиємі з’явилось дитя.
Вечерять сідає вкраїнська родина,
А в ній не хватає десь батька ,десь сина.
Десь мами немає ,десь дочка пропала.
Важкая година в Вкраїні настала.
В окопах солдати Різдво зустрічають.
Вони батьківщину свою захищають.
Бо ворог проклятий ,що звався сусідом,
Приніс на Вкраїну розруху і біди.
Ми щиро благаєм малого Ісуса,
Щоб він цього року наш нарід послухав.
Щоб він подивився на батька старого ,
Що молиться тихо до Господа Бога.
І просить щоб син повернувся до дому,
Бо важко йому на газдівстві самому.
На дівчинку Ксеню що ручки зложила
Й за тата в Ісуса малого просила.
На всю Україну ,що зараз страждає ,
Й від горя й розрухи в сльозах потопає.
Ми молимо щиро маленького Бога,
Щоб нам на Вкраїну послав перемогу.
Щоб сльози дитячі не лились рікою,
Щоб діти всміхались зібравшись юрбою.
Бажаю всім щиро достатку і миру,
Щоб вся Україна зажила щасливо.
Нехай на Вкраїні добро процвітає,
Всіх щиро вітаю , Христос ся рождає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2024
автор: Іван Мотрюк