Чорноволе В'ячеславе,
Батьку наш завзятий,
Чуєш як лунає "Слава
Україні" часто ?!.
Бачиш здичавілі орди
І щоночі, і щодня ?!.
Скільки збігло літ - води
Від страшного березня,
Коли вороги з москви,
Аби мрію нашу вбити,
Знов теракт вчинили,
Щоби волю придушити...
Вбили Тебе підло,
Бо вони це вміють.
А тепер вже привселюдно
Нищать, топлять, спопеляють.
Й тліють - тліють головешки...
Певно Третя світова.
ЗСУ - Пожежники -
Боронять світ, овва !
Віриш у майбутнє краще,
Чорноволе В'ячеславе ?!.
В небі є видніше...
Йой, ракета обрій крає !
Чорноволе В'ячеславе,
На Різдво Рожденний,
Знаєш, гідна Справа
Зоріє недаремно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2024
автор: Мандрівник