Родина зібралась до столу,
Історію всі бережуть,
Знов радість сімейному колу,
Дарує в Різдво справжню суть.
В печі дотлівають вже дрова,
Яскраво сіяє зоря,
На небі блискуча підкова,
Усім сповіща про Царя.
Зірки миготять, як гірлянди,
І хмари блукають між них,
Розквітли, як білі троянди,
Квітки в небесах чарівних.
У кожного - є своя мрія,
Нездійснений вихор бажань,
Енергії люта завія,
Будує трампліни страждань.
Ех, зникли всі випробування,
Зловмисник утік за Урал,
А в серце вселилось кохання,
Підсвічував вогник-запал.
А ранок промінням засяє,
ЛИше навкруги озирнись,
Любові сильніше немає,
Освятить вона неба вись.
23.12.2024 (Інна Рубан-Оленіч)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч