Нема страху́. Один лиш біль.
На п’яти наступає грудень.
Іще одне село безлюдне.
Безликі духи звідусіль.
Перелопатили все геть.
Тут і стеблина кожна зайва.
Земля закуталась у са́ван.
Нема жалю́. Одна лиш смерть.
Та з-під завалів майбуття
Надія пнеться в небо кволо –
То проявляють непокору
Уперті спалахи життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2024
автор: Оксана Дністран