Приидіть, думки, прииди, блаженна мить,
Я хочу з вами перелинуть в казку.
Не хочу я на попелі сидіть,
Життя я хочу, вогнища і ласку.
Твої уста, немов медовии цвіт,
Жадало тіло цього меду випить,
І барвами всіма переливався світ,
І наче мережкове сонце світить.
Блаженна мить розтоплює серця,
Наповнює по вінця млосним соком,
І тягнеться душа у забуття,
Чарівних снів, прибулих ненароком.
І ти в цих снах, неначе легінь идеш,
І блуду додаєш моїм думкам повитим,
І квіти ніжності мені несеш,
Щоб напоїть мене нектаром соковитим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2024
автор: Надія Тополя