А ти питаєш, що в мене на душі,
Який у мене сьогодні настрій?...
Буває сонячно, буває дощі...
Пишу книгу для долі сценарій.
Ти питаєш, чому я ходжу одна?...
Чому дивлюся у синє небо...
Там поміж зірок сяє зірка ясна
Всміхається їй сузір*я лебідь.
Ти питаєш мене, чому я не сплю? ...
Чому стрічаю у вікні вечір.
Там у зоряній тиші , як у раю...
Красень Місяць обійме за плечі.
Ти питаєш мене, чи я щаслива?...
Так, Отець дарував мені життя.
До вікна прилітає пташка сива
Співає... надихає почуття.
А ти питаєш мене, як я живу?...
Живу, як можу і як умію.
На зоряній вервичці Бога молю,
Щоб дав мирний час, світлу надію.
Ти питаєш мене, чому я сумна ?...
Чому, так важко часто зітхаю.
А коли у лебідки пари нема
Вона в тузі, як свіча згорає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: Чайківчанка