Радисла́в Олекса́ндрович Атішев
(14 червня 1988 р. — 18 травня 2016 р.)
Молодший сержант Збройних сил України, сержант-інструктор навчального взводу школи підготовки снайперів 199-го навчального центру військової частини А2900 м. Житомира, учасник російсько-української війни, загинув від кулі ворожого снайпера в промзоні Авдіївки; закінчив відділення «музичне мистецтво» Бердичівського педагогічного коледжу; заочно навчався в Харківській державній академії культури: автор і виконавець пісень.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UnIOeleXbf4[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DmxhhfAVU7Q[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jYaR-1hOFDI[/youtube]
Недоспівана пісня, недомовлене слово…
Ми цей голос чарівний не почуємо знову.
Всі мелодії в нотах пожовтіли в папері,
Та розвіялись вітром десь у полі, у сквері.
Ті мелодії ніжні, і та музика щира,
Що народженні в серці – з ним пішли у могилу.
Літ минуло вже вісім, а здається, ще вчора
Їм війна із Донбасу принесла у дім горе.
Повернувся двохсотим син до рідного дому
І мов небо упало вниз, розрізане громом.
Мов земля провалилась та пішла під ногами:
Син загинув на Сході – не вернеться до мами.
Не прийде на світанні, не постукає в двері,
За столом в ніч різдвяну не скуштує вечері.
Не обніме матусю, не порадує внуком…
І лиш рана на серці, та пекельні в нім муки.
І лиш голос рідненький, що лишився у кліпі,
Вдаль несеться з екрану в недоспіваній пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: Ольга Калина