Мережана ковдра землі

Зимовий  день  хлюпнув  в  обличчя  сонцем,
Промінчики  на  волю  відпустив,
Вони,  мов  зайчики  стрибали  по  віконцях,
Запрошували  до  казкових  див.

Сніжиночки,  мов  зіроньки  маленькі
Ковдру  мережили  матусеньці-землі
Таку  легку  пухнасту  та  біленьку,
Що  простяглась  далеко  по  ріллі.

Срібна  ота  мережка-вишиванка
Засяяла,  мов  зоряний  вінок.
Ковдру  вітрець  підбити  намагався,
Щоби  земля  не  змерзла  у  мороз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський