Про село...
В думках я часто повертаюсь...
Ні , не в дитинство - в те село,
Де зміг на ноги я зіп"ятись,
Де тепло й радісно було.
Ми пили воду із криниці ,
Босоніж грали у м"яча.
В кінці зими - це у масницю
Гуртом палили ми квача.
Де під Різдво кутю носили-
ВІДКРИТІ ХАТИ ВСІ БУЛИ !
А вечорами , що є сили
Пісні понад селом пливли.
Де слів брудних не було чути
Ні від батьків , ні від людей...
Та лік років не повернути
Хоч серце рветься із грудей...
Бо серцю треба на хвилину
Вернутись в той далекий час.
Зустріти там свою родину
Й село ,що виховало нас...
28.12.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2024
автор: Мехті Волас