Сипле сніжинки на плечі зима,
Нас радо вітає природа сама,
Тануть сніжинки у нас на руках,
Топить їх вогник, що в наших серцях.
Вогник кохання ,що в наших палає серцях.
Снігом пухнастим стежки замело,
Ті по яким щастя наше пройшло,
Ті по яким ще належить пройти,
По білому світу любов пронести.
По білому світу нашу любов пронести.
За щічки морозцем щипає зима,
Дмухає вітер в обличчя дарма,
Вітер не взмозі серця остудити
Тим , хто в любові бажає прожити.
Тим, хто в взаємній любові бажає прожити.
Тануть сніжинки на наших руках,
Вогники щастя іскряться в очах,
По білому снігу приємно так йти
Надійно за руку тримаєшся ти.
Надійно за руку тримаєш мене саме ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2024
автор: Малиновый Рай