Присвячується всій родині Христовій . Поема в прозі

Поема  в  прозі


«Шлях  цей  досягає  у  Плотіна  своєї  крайньої  межі,  коли  філософія  сама  себе  умертвляє  і  філософ  перетворюється  на  містика.  Але  поза  християнством  він  призводить  лише  до  знеособлення  Бога  і  людини,  яка  шукає  Його.
…незнання,  як  прорив  у  позамежність,  є  екстаз.  Філософія  досягає  своєї  вищої  межі  і  умертвлює  себе  на  порозі  непізнаваного.  "Єдине"  можна  пізнавати  тільки  до  і  після  екстазу,  а  це  означає  його  не  пізнавати,  оскільки  це  не  екстаз.  Під  час  екстазу  немає  "іншого",  а  значить  немає  і  пізнання.»*  


Поети  добре  знають,  чи  то  добро  є  —  коли  нема  музи!

Інший  в  нас  —  Ісус  Христос,  Посередник  між  творінням  і  Богом,  Посередника  
вже  ж  просив  —  Платон!
Поезія  від  генія  Христового  (що  є  світло  звище,  понад  земною  логікою)  —
явище  явлень  Божества  в  художніх  правдах,  залишає  для  читача  художні  образи  
немов    с  л  і  д  и,  чим  вводить  в  таким  чином  пізнаване  Єдине,  натякує  на  невидиме,
вся  ініціатива  творчості  —  в  Бога,  що  діє  через  творчі  волення,  ідеї-волення,  
образи-волення,  з  чого  поет,  скільки  може  вмістити,  творить.
Поезія  —  приносить  з  потойбічного,  створює  цілісність  (звідки  й  зцілення!).
Бог  так  захотів  відкритись,  це  немов  цілісна  картина:  Бог-людина-Космос.
В  ній  не  тільки  знання,  але  і  любов.  «Аромати  знань»  від  Божества,  про  це  свідчить  апостол  Павло,  як  сказав  —  він  —  «неук  в  слові,  але  не  в  знаннях.»
В  цілісній  картині  людина  може  зцілитись  так,  як  Бог  хоче,  і  від  секуляризму  також.
 

Поза  християнським  догматом  Святої  Трійці  шлях  пошуку  приводить  лише  до  знеособлення
Бога  і  людини,  яка  шукає  Бога.  Не  знають  і  богослов’я  —  і  богословів.
Якби  богослови  виясняли  все  і  це  так,  як  я,  —  не  мали  б  зайнять  філософи.  
Треба  прийти  до  Христа-Логоса,    прийняти  служіння  містика-і-богослова,  це      ви  побачили!

Генія  Бог  дає  украй  струдженому  носієві  таланту,

розбитому  у  своїх  самоорганізованих  вміннях,

на  грані  розпачу...  як  Ви  розумієте,

те  лежить  вище  земних  мислеформ  і  їх  логіки,

ліпше  йому  Світло-Любов-Творець,  шляху  нема  назад,  

є  пророцтво  з  мучеництва  

(без  диктування)  —  є  Присутність,  Бог  —  відкриває,  є  політ-любов  за  Богом


29.12.2024,  свято  Йосифа,  Давида  і  Якова-брата  Господнього,
родини  Христової;  з  причастям;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

*  -  богослов  В.  Лоський

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович