На небі вечірнім зійшла вже зоря,
Світить якось не сміливо.
В армію хоче матуся моя,
Дуже на серці тужливо .
Каже що форма її до лиця,
Любить вона батьківщину.
Хто ж мені зранку засмажить млинця,
Хто приголубить дитину.
Мама у формі ,мама-герой,
Мабуть це дуже велично.
Знав би проклятий ворог отой,
Дітям як це не привично.
Скільки дітей на Вкраїні моїй
Зараз зростають без мами,
Буде віддано московії тій,
Що заслужила віками.
Мамина ласка понад усе,
Добре як мама з тобою.
Батько Вкраїну мою збереже,
Будь ласка ,буть ,мамо, зі мною .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2024
автор: Іван Мотрюк