Переспів відомої казки
Жив собі в селі Іван,
Їсти й спати полюбляв,
Ні дружини, ні дітей,
За ледащо хто ж піде?
З ним жила старенька мати,
Не могла вже працювати,
Був рудий облізлий кіт,
Що мишей ловить відвик.
-Сину, встань відро візьми
Та й водички принеси.
Встав Іван, вдягнув кожуха,
Шапку натягнув на вуха,
Відра взяв й пішов до річки,
Зачерпнув у них водички.
Глянув - що за чудасія?
Щука виглядає звідти.
До Івана промовляє,
Слізно так його благає:
-Ой, Іване, відпусти,
Зроблю все, що хочеш ти.
Взяв Іван до рук рибину,
Відпустив і в воду кинув.
Щука хвостиком махнула
І сказати не забула:
-Що бажаєш лиш скажи,
Буде все умить тобі.
Забажав Іван щоби
Відра йшли уже самі.
Казку слухали малятка
Любі хлопчики й дівчатка:
-От би нам її впіймати,
Є і нам що загадати.
А найперше - просим миру,
Нехай буде небо синє,
Замість пострілів пісні,
Хай щебечуть солов"ї,
Квіти в полі замість мін,
"Ні" ми скажемо війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський