У мами зайчихи з підземної хати
Є четверо діток – зайчаток вухатих –
Три доні-красуні й розумничок-син,
Який любить їсти салат із цитрин.
Матуся годує малят, одягає,
Щодня у дитячий садок відправляє,
Де совка їх вчить говорити, співати,
Стрибати, ліпити , а ще малювати.
Зайчиха не спить у цей час, а працює:
Шукає поживу у лісі, готує,
Порядок наводить у хаті, пере,
Кофтини, шапчини зайчатам плете.
А у вихідні ходить з ними гуляти
Вглиб лісу чи бавиться десь біля хати.
Зайчих вчить ліпити їх – круглих, у тілі,
Зі снігу і кидати сніжки у цілі.
А як Новий рік на планету ступає,
Ялинку зайчиха в ліску прикрашає,
Гірлянди кладе на дубки, ліхтарі,
Співає з дітьми новорічні пісні.
В аркан із дітьми круг ялинки іде.
Опівночі дари під ніс їм кладе.
Приймають, радіють, стрибають завзято,
«Найкраща у нас, - кажуть зайчики, - мати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)