Сонет безглуздости


я  скнів  на  скронях  твоїх  літніх  снів
і  спав  на  неба  чистих  сарафанних  схилах
я  сам  блакитнішав  палав  бринів
прокинутись  не  солодко  було  б  несила

знімав  із  лоба  твого  комарів
поки  заносило  у  вихор  і  носило
і  плечі  й  руки  хоч  не  змерзли  грів
і  чисті  ми  і  чесні  ми  були  як  мило

що  значить  це  не  знаю  я
захоплювався  розумом  твоїм  о  гольдмунд
мої  роки  моя  ца

рядок  придумав  перший  тільки  й  він  прикольний
плачу  за  пам’ять  ним  ціна
за  те  же  я  тебе    кролятко  не  проскролив
Липень'24

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2024
автор: Артем Падалкін