Перше кохання
То як цвіт рясту,
Що так й не розпустився,
Як стрибок з парашутом,
Що так й не розкрився.
Комусь здається шальним,
той стан спяніння,
Це та єдина мить
В стані божевілля.
Ти ніби й приземлився
Та ейфорійний сон
Ще не скінчився.
То як перший день
у новому році,
обірваний вірш
на півстроці.
Дурочка-снігурочка,
сніжна заметіль,
гарячий поцілунок,
Ришито.. дірочки,
Біль .. , приземлення.
Гірка оковита.
Було, було..
Попустило.
Не стало..
А шрами зостались.
А шрами зостались.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2025
автор: oreol