ex machina


наснилася  прийдешність  знесиливши  ловця
блідих  тіней  в  прозорі  пута  слів
під  тихий  хрускіт  мушель  -  черепів
повільно  добігала  до  кінця
пересічна  /  обридла  /  сіра  вічність_
<
коротких  хвиль  ритмічність  лоскотала
розбещений  засиллям  істин  мозок
за  край  іржавий  неба  сонце  впало
на  рим  хресті  кривому  розіп'Ятій
причинній  музі  спліну  щедру    дозу
вколов  тремтячою  рукою  сивий  жрець  
<
що  не  було  _  все  врешті  нанівець_  
і  крики  воронів  над  чорними  хрестами
і  срібні  сльози  янголів  безкрилих
і  калатання  зляканих  сердець_
<
на  інший  бік  перевернувся  мрець
нічийний  крик  сну  не  розвів  лещата
нейронний  дух  спіткнувшись  об  ніщо
зненАвидівши  пастку  затісну
себе  самого  викинув  із  чату_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2025
автор: Ки Ба 1